На допомогу батькам
Що таке усиновлення? Які кроки потрібно зробити, щоб прийняти дитину на правах доньки чи сина?
Відповіді на ці питання — в короткому відео, створеному на основі історій реальних родин 💛
🙌 А покрокові інструкції, безоплатний онлайн-курс про усиновлення, підтримку фахівців «Лінії турботи» та інтерв'ю з усиновлювачами шукайте на єдиній державній платформі
⚡⚡⚡ БАТЬКІВ ТЕПЕР ЗМОЖУТЬ ШТРАФУВАТИ НА 1700 ГРН ЗА УХИЛЕННЯ ВІД НАВЧАННЯ ТА ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ДО 14 РОКІВ
А раніше це було 170 грн.
Батьків зможуть оштрафувати не лише за незабезпечення умов життя, навчання та виховання дітей від 14 до 18 років, але й за незабезпечення таких умов для дитини до 14 років. Відповідні зміни Верховна Рада прийняла 9 травня.
Так, прийнято як закон законопроект №9390 про внесення зміни до статті 184 КУпАПу щодо встановлення відповідальності за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх дітей.
Прийняття законопроєкту викликано тим, що є прогалина, яка перешкоджає притягненню винних осіб – батьків або осіб, які їх замінюють, до адмінвідповідальності за ухилення ними від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх дітей.
Так, зокрема, частина перша статті 184 КУпАП передбачає адмінвідповідальність за ухилення від виконання зазначеного обов'язку лише щодо неповнолітніх дітей, а відповідне положення відносно малолітніх осіб відсутнє.
Враховуючи те, що КУпАП не містить визначення «неповнолітня дитина», суди традиційно керуються відповідними нормами статті 6 Сімейного кодексу, в якій зазначено, що неповнолітньою вважається дитина у віці від 14 до 18 років. До 14 років дитина є малолітньою.
А тому, згідно тлумачення ч. 1 ст. 184 Кодексу та ст. 6 Сімейного кодексу судові органи констатують відсутність складу адмінправопорушення та закривають провадження у справах, які стосуються ухилення батьками чи особами, які їх замінюють, від виконання обов'язків щодо малолітніх дітей.
Отже, після вступу в силу закону батьків чи прийомних батьків зможуть оштрафувати на суму від 850 до 1700 грн за таке ухилення.
⚡⚡⚡ Низка категорій українських сімей можуть отримати пільгу на безкоштовне харчування для дітей у школах і садочках.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на урядовий квартал.
Хто має право на безкоштовне харчування:
- діти-сироти або позбавлені батьківського піклування;
- діти з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних класах;
- діти з малозабезпечених сімей, які отримують допомогу від держави та мають сукупний дохід нижчий за прожитковий мінімум;
- діти з сімей загиблих ветеранів війни та сімей загиблих захисників і захисниць України, діти Героїв України посмертно;
- діти осіб, які загинули або померли внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час Революції Гідності чи війни з РФ;
- діти з категорії переселенців;
- діти, що мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів;
- учні на територіях радіоактивного забруднення; діти, евакуйовані із зони відчуження, а також діти, які є особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи тощо.
Також органи місцевого самоврядування можуть визначати й інші категорії дітей, які мають право безплатно харчуватись у школах та дитячих садочках.
❤ Як налагодити перший контакт? Поява дитини у патронатній родині. Кожні стосунки мають свою історію. Але важливо, щоб ця історія почалася з готовності побачити, почути, та зрозуміти потреби дитини.






⚡⚡⚡
Ми повинні допомогти відновити почуття безпеки у наших дітей!!!
Для цього вам допоможуть практичні поради, які ви можете переглянути у відео «Як підтримати свою дитину під час війни?», створеного у співпраці Служби порятунку дітей та Wonder Media.
⚡⚡⚡
ЧИМ САМЕ НЕБЕЗПЕЧНА НАДМІРНА КІЛЬКІСТЬ ЧАСУ ОНЛАЙН?
ПОГІРШЕННЯ УВАГИ. Технології дуже швидко розвиваються та вимагають миттєвої реакції, що впливає на тривалість уваги та терпіння у дітей молодшого віку та підлітків.
РИЗИК ВИНИКНЕННЯ ДЕПРЕСІЇ. Підлітки та діти, які проводять багато часу онлайн, частіше повідомляють про проблеми психічного здоров'я.
ОЖИРІННЯ. Діти, які проводять більше часу з девайсами, відповідно менше проводять активно час, наприклад, гуляючи на вулиці. У них розвиваються технологічні звички, які не передбачають фізичної активності. Це може призвести до підвищення рівня ожиріння у таких користувачів.
ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ ВЗАЄМОДІЇ. Багато хто з користувачів вважає, що краще писати тексти чи спілкуватися в соціальних мережах, а не говорити особисто з людиною. Навіть коли діти проводять час разом, вони можуть більше часу проводити з телефоном, ніж у комунікації чи грі один з одним.
ПРОБЛЕМИ З ПОВЕДІНКОЮ. Діти молодшого шкільного віку, які проводять з гаджетами більше, ніж дві години на день, схильні до соціальних проблем та проблем з увагою.
НАСИЛЬСТВО. Діти схильні повторювати те, що вони бачать на екрані телевізора чи в гаджеті, а наразі все більше контенту зображує саме сцени насильства. Також, це може стати причиною того, що дитина буде вирішувати складні ситуації за допомогою насильницьких дій.
ПОГАНІ ЗВИЧКИ ТА РИЗИКОВАНА ПОВЕДІНКА. Блогери та герої відеоігор часто зображують ризиковану поведінку, наприклад, куріння та алкоголізм, а також підсилюють гендерно-рольові та расові стереотипи.
Саме тому, щоб наші діти розвивались
гармонійно та мали як соціальні навички, так і
технологічні вміння, важливо говорити з ними
про контроль часу онлайн, та допомагати їм
контролювати цей час.
⚡⚡⚡



⚡⚡⚡
Анімаційне відео «Як підтримати свою дитину під час війни?» створеним у співпраці МБО Служби порятунку дітей та Wonder Media.
У ньому розповідається про прості дієві поради, що допоможуть відновити почуття безпеки у наших дітей та зберегти з ними емоційний зв'язок у цей непростий час.
⚡⚡⚡
Через жахливі події сьогодення діти можуть бути наляканими і періодично відчувати напади панічних атак. Перший крок до їхнього подолання - дізнатися причину. Запитайте в дитини, як вона почувається та що викликало в неї тривогу.Якщо ваша дитина втрачає контроль через панічну атаку, то дитині потрібно допомогти «заземлитися». Ось, що ми можете зробити





⚡⚡⚡
Шкідливий контент в інтернеті: як дорослим протидіяти його впливу на дитину?

Що таке шкідливий контент в інтернеті? Це матеріали, що заохочують до небезпечної або незаконної діяльності, яка загрожує серйозною фізичною шкодою або смертю. Наприклад, вживання небезпечних предметів і речовин, які не є харчовими продуктами та можуть викликати отруєння або іншим способом завдати шкоди здоров'ю; дії, які в результаті можуть призвести до обморожень, опіків чи ударів струмом; нанесення собі травм або каліцтв; розіграші, що викликають серйозні емоційні потрясіння, - інсценування смерті або самогубства, насильства; порнографічні матеріали.
Як шкідливий контент впливає на дітей?
- Психологічна травматизація від побаченого;
- Нав'язливе переживання страху;
- Нормалізація насильства, ранніх статевих відносин, ризикованої поведінки
Як дитина сигналізує про те, що з нею щось трапилось в інтернеті?
- Поведінкою - спостерігається відчуженість, усамітнення, неспокій, апатія, відсутність інтересу до того, що раніше було важливим, самоушкодження;
- Настроєм - спостерігається смуток, роздратування стосовно всього навколишнього;
- Зовнішнім виглядом - діти у кризовій ситуації можуть виглядати неохайно через байдужість, яке враження вони справляють на інших;
- Змінами у харчуванні - зниженням чи відсутністю апетиту;
- Соматичними симптомами - головним болем, болем у животі без змін з боку фізичного здоров'я;
- Порушенням режиму сну - спостерігається безсоння, часто з раннім пробудженням або, навпаки, підйом пізніше звичайного, нічні кошмари;
- Прогулюванням уроків чи навчальною неуспішністю;
- Словами про почуття провини чи сорому, про суїцидальні думки чи наміри.
Якщо дитина поводиться ризиковано через вплив на неї контенту в мережі, дорослим варто:
- Зрозуміти власні переживання та емоції в цей момент;
- Поговорити з дитиною для розуміння причин, чому так відбувається і як ви можете допомогти;
- За необхідності звернутися до: психолога - для отримання психологічної підтримки, правоохоронних органів - якщо дитина потерпає від кібербулінгу, погроз чи шантажу, навчального закладу - якщо в цьому залучені інші учні чи однокласники дитини.
Дитина поводиться ризиковано через вплив на неї контенту в мережі: як дорослим поговорити з дитиною
- Заспокойте дитину тим, що ви поруч, готові вислухати і допомогти. Наголосіть дитині на тому, що вона зараз знаходиться в безпеці.
- Cлідкуйте за своїм тоном під час розмови. Якщо ви почнете розмову повчальним тоном, ви можете налякати дитину, і вона, швидше за все, дасть вам відповіді, які ви хочете почути, а не правду, яка з нею трапилась. Постарайтеся зробити розмову невимушеною - це дозволить дитині розслабитись.
- Ставте відкриті питання. Наприклад, "Поділись, будь ласка, що викликало такі переживання у тебе? Що повпливало на твою поведінку останнім часом?".
- Слухайте та чуйте. Дозвольте дитині розповідати у тому ритмі, як зараз їй хочеться. Не приймайте всі слова у свій бік - дитина може висловлюватись доволі агресивно. Спробуйте почути, про що саме воно говорить і що потребує зараз.
- Уникайте суджень та звинувачень.
- Використовуйте "Я" повідомлення. Замість "Як таке могло трапитись?" - "Я співчуваю,
- що тобі довелось таке пережити...".
- Подякуйте дитині за те, що вона поділилась своїми переживаннями.
До кого звернутися по допомогу?
- Урядова консультаційна лінія з питань безпеки дітей в інтернеті 1545 (3). Лінія була створена із метою підвищення рівня обізнаності дітей, батьків та спеціалістів, які працюють у контакті із дітьми про попередження та реагування на ризики, із якими діти можуть зіткнутися в інтернеті - анонімно, цілодобово, безкоштовно.
- Психологічна лінія підтримки на тему онлайн-ризиків https://stop-sexting.in.ua/Працює для дітей, що постраждали від онлайн-ризиків. Також за допомогою можуть звернутись батьки, діти яких є постраждалими в інтернеті.
- Кіберполіція. Заяву можна подати онлайн: https://ticket.cyberpolice.gov.ua/
⚡⚡⚡
Обов'язки батьків під час дистанційного навчання‼️
Згідно із українським законодавством, батьки також відповідають за освіту дітей і повинні докладати зусилля, аби дитина отримала доступ до освіти. А згідно з інструкціями МОН, якщо дитина не вчилася без поважної причини понад десять днів, то про це мають бути проінформовані відповідні служби у справах дітей та дільничий інспектор‼

З початком нового навчального року батьки хвилюються про нові умови навчання дітей та їхню безпеку.
Що потрібно врахувати під час навчання в нових умовах, аби якісно підготуватися та зменшити стрес від навколишніх подій. Ділимось порадами психолога та педіатра 💜
Якщо дитина ходить до школи:
🔹 Дуже важливо проговорити можливі сценарії та ваші спільні з дитиною дії на випадок екстрених ситуацій. Вивчити важливі номери телефонів (можна визначити кишеню, де будуть зберігатися листки с ними), зазначити місце зустрічі.
Це надасть відчуття контролю ситуації і зменшить тривожність.
🔹 Пришийте до одягу дитини бірки з іменами та номерами телефонів.
💊 Якщо дитина має хронічні захворювання, що потребують наявності ліків з собою (наприклад, інсулін) - давайте запас, як мінімум, на декілька днів.
Дитина повинна бути навчена поводитися з ліками та помічати симптоми загострення хвороби, щоб вчасно повідомити про свій стан. Також, вчителі повинні бути обізнаними про стан здоровʼя дитини та необхідні дії.
💉 Під час війни ризик розповсюдження інфекційних захворювань вищий, тому подбайте про щеплення.
Якщо ви пропустили заплановані щеплення, існує спеціальний графік, який може надати лікар-педіатр.
🩺 Рекомендовано розглянути щеплення від менінгококу, пневмококових інфекцій та сезонного грипу, адже ці хвороби дуже швидко розповсюджуються у скупченнях людей - наприклад, в бомбосховищах.
💡А також, дивіться повний ефір 👉 https://bit.ly/3TuXHF8 з Олексієм Риковим та Катериною Гольцберг, щоб дізнатися:
🌀 які обстеження варто пройти дитині;
🌀 що дати з собою для зняття тривожності;
🌀 батькам та вчителям: як полегшити адаптацію до занять;
🌀 правила соціалізації для дітей;
🌀 що робити, якщо дитина не відпускає - як допомогти впоратися із страхом втратити батьків;
🌀 як вчасно помітити посттравматичний розлад і як діяти.

⚡⚡⚡
Особливо вразливими в умовах війни є родини з дітьми з труднощами розвитку або інвалідністю, зокрема ті, хто вимушені були покинути рідну домівку. Куди звернутися по консультацію психолога, логопеда або вчителя-реабілітолога? Як записатися до лікаря на новому місці? Як потрапити на навчання в інклюзивному класі чи групі? Де отримати колісне крісло або слуховий апарат для дитини? На яку іншу допомогу можуть розраховувати сім'ї з дітьми з труднощами розвитку або інвалідністю?Ми зібрали відповіді на ці та інші запитання в одній брошурі. Завантажуйте її за посиланням - https://www.unicef.org/ukraine/documents/good-advice-booklet
⚡⚡⚡
Онлайн-платформа «Розкажи мені» цілодобово надає безкоштовну психологічну допомогу. Якщо ви відчуваєте тривогу, у вас трапляються панічні атаки, ви близькі до депресії чи навіть на межі - залиште заявку та очікуйте. Спеціаліст зв'яжеться з вами якомога швидше.
Ваша підтримка поруч👉
⚡⚡⚡
Проєкт «Поруч» - це групи психологічної підтримки для підлітків і батьків, чиє звичне життя зламала війна. Психологи готові допомагати офлайн і онлайн, щоб досвід громадян України не залишився непереборною травмою на все життя.👇
⚡⚡⚡
Перша психологічна допомога дітям від рідних













⚡⚡⚡
Під час війни поряд з фізичною безпекою дуже важливо потурбуватися про свій психологічний стан. Тут зібрані корисні ресурси, які допоможуть вам та вашим дітям знайти потрібну психологічну підтримку, навчать як поговорити з дітьми правильно про війну та дозволять відволіктись й заспокоїтись читанням книжок.
- Психологічна допомога дітям та дорослим під час війни EdCamp cпільно з Інститутом Травми проводять вебінари з психологічної допомоги під час війни - https://bit.ly/3wX166P
- Серія інформаційних відео матеріалів "Психологічна турбота від Світлани Ройз" - https://bit.ly/3u0ksGr
- Вебінар «Перша психологічна допомога. Алгоритм дій» від ДНУ «Інститут модернізації та змісту освіти» спільно з ГО «Ла Страда-Україна» та за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) - https://bit.ly/3uLtdmD
- Петро Чорноморець про те, як повернути дітей до школи. Платформа емоційної підтримки МОН - https://bit.ly/3tZlxhG
- Окремі відео стосовно психологічної підтримки учнів від Освітнього Хабу - https://bit.ly/3LxXBHZ
- Щоденні онлайн-зустрічі з сертифікованими психологами Асоціації інноваційної та цифрової освіти - https://bit.ly/3Nz3FSm
- «Вчитель і дитина, що зазнала наслідків війни: покрокова інструкція взаємодії» Вебінар від Всеосвіта - https://bit.ly/3K4hl5C
- Групи підтримки "Поруч" для підлітків, батьків та психологів від ЮНІСЕФ та Міністерства освіти і науки України - https://bit.ly/3DG4Cnl
- Як розмовляти з дитиною про війнуПосібник "Як підготувати дітей до можливих надзвичайних ситуацій" (Авторка Світлана Ройз) - https://bit.ly/3iVFjUR
- Пам'ятка з порадами для вихователів по роботі з дітьми-біженцями - https://bit.ly/3iYbtzc Пам'ятка "Як розмовляти з дітьми про війну" від Національної мережі з боротьби з дитячими травматичними стресами - https://bit.ly/3DDsLuP
- Конспект ресурсів і стратегій для підтримки сімей та дітей військовослужбовців - https://bit.ly/3uQfmeQ
- "Як говорити з дітьми про війну": поради від психологині Маріанни Новаковської - https://bit.ly/3rhFIpp
- Добірка статей від Освіторія про те, як навчати учнів під час війни - https://bit.ly/3J0GME7 Статті на тему психологічної допомоги в рамках освітнього процесу під час війни від порталу Педрада - https://bit.ly/3iTBakf
- Телеграм канал "Підтримай дитину" з ресурсами, техніками та порадами - https://bit.ly/3J4riyK
- Якщо ви хочете почитати, аби відволіктися та заспокоїтисяБезкоштовний доступ до читання та слухання книжок у мобільному додатку від Yakaboo - https://bit.ly/3i3gN3R Безкоштовні дитячі аудіокниги від АБУК - https://bit.ly/3tUM5iL
- Українська цифрова бібліотека пропонує сучасні та класичні літературні твори вітчизняних та закордонних авторів - https://bit.ly/3t8GPc1
- Електронні дитячі книги від Видавництва Старого Лева - https://bit.ly/3q2ZX9
- У Добірка дитячих книг від українських видавництв - https://bit.ly/3MKMuwT
⚡⚡⚡

⚡⚡⚡
Що робити якщо дитині наснився кошмар або вона кричить уві сні
⚡⚡⚡
Дитячий фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні розробив поради щодо піклування про дитину під час війни. У цій брошурі ви знайдете вичерпну інформацію про харчування, гігієну, безпеку та психологічну підтримку дитини. Бережіть себе та своїх близьких! 👇
Турбуючись про дітей, які страждають від наслідків війни в Україні, Міністерство освіти і науки у співпраці з дитячим психологом підготувало серію інформаційних матеріалів «Психологічна турбота від Світлани Ройз». 👇





Дорогі батьки!
Щоб трохи зняти напругу дітей та відволікти їх, ви можете скористатися цими чудовими ресурсами:





Війна в Україні - ця тема зараз є головною та не лишає байдужим нікого. Зусиллями наших військових протягом восьми років вона була локалізована. Але зараз ми стоїмо перед повномасштабним військовим вторгненням. Слід знати як правильно говорити зі своїх дітьми, та не нашкодивши їм.
З дітьми потрібно говорити про все
Важливо, однак, враховувати, скільки дитині років. Дворічна, шестирічна та дев'ятирічна дитина зможуть зрозуміти одне й те ж явище по-різному.
Дворічній дитині краще пояснювати на прикладах, словах, з картинками, але не надто заглиблюючись у той факт, що на війні, мама або тато можуть загинути, будинок може бути зруйнованим, все стане дуже погано тощо.
Якщо дитині 6-8 років, їй можна пояснювати це явище складніше. Але ні в якому разі не лякати: потрібно пояснити, що таке війна, що тоді відбувається, чому так відбувається та що ми можемо зробити, щоб наша сім'я була в безпеці.
Поясніть, що таке війна
Насамперед поясніть дитині, що війна - це не щось нове. На щастя чи на жаль, не Путін перший вигадав війну. Це явище давнє і супроводжувало людство протягом всієї історії. Наведіть дитині приклади воєн, про які вона могла чути - Друга світова війна, Перша світова, якісь інші воєнні конфлікти.
Спершу поясніть дитині загальну сутність цього явища, і коли вже дитина сама розпитуватиме, відповідайте чітко, чесно, але не входячи у глибокі деталі жахів війни. Правда є найголовнішою.
Чому бувають війни? Це дуже філософське запитання, відповідь на нього залежить від бачення самих батьків. Поясніть дитині, що не усі люди одне з одним ладять. Але тут дуже важливо не зробити так, щоб дитя не почало боятися певної групи людей, думаючи, що вони нападатимуть.
Така розмова з дитиною також є важливим моментом її виховання. Дитина має усвідомити, що світ буває жорстоким, некомфортним, небезпечним. Але потрібно весь час нагадувати: "Ми - сім'я, ми разом, ми зробимо усе, щоб нам було як можна безпечніше та краще".
Покладайтеся на свій авторитет перед дитиною
Ви, як батьки, маєте перед дитиною авторитет. Ви повинні підготувати свою дитину, щоб вона могла адекватно реагувати, вийшовши у соціум з його інформаційним простором.
Важливо, щоб меседж був однаковий і в мами, і в тата, і в решти рідних - необхідно дитині говорити одне і те ж. Якщо мама впевнена, що "війна буде, нас усіх уб'ють", а тато стверджує, що "не буде й у нас все чудово", дитя заплутається. Власне, у таких випадках плутаються і дорослі - не лише діти - і ми це бачили під час епідемії чи вакцинальної кампанії.
Інформація поступатиме до дитини та ззовні - від цього нікуди не дітися, і ця інформація різна, вона може викликати у дітей різну реакцію. І найкраще, що ми можемо зробити, якщо дитина прийшла та сказала, що почула щось тривожне чи неоднозначне у школі, соцмережах чи від знайомих - все детально обговорити.
Потрібно промовити усе: що дитина почула, що про це думає, як вона почувається, чи страшно, чи вірить у це. Потрібно обговорювати суперечливі меседжі, які приходить з-за меж мікросоціуму, у якому дитина зростає.
Ваш меседж має бути дуже прямим: "Ми, як сім'я, думаємо, що війна буде. І ми будемо робити це, це і це. Хтось може вважати, що війни не буде, хтось може мати іншу точку зору, але ми - твої батьки, і наша функція - тебе захистити. Ми за тебе відповідальні, і для цього ми будемо вживати таких-от заходів". Втіште дитину своїм авторитетом і переконуючи, що з вами вона буде у безпеці
Не перекладайте відповідальність на дитину!
Функція батьків - захистити своїх дітей. І якщо дитина лякається, нашою функцією є пояснити, не нівелюючи її почуття: "Я розумію, що тобі страшно, я розумію, що це незвична для тебе ситуація, нам також страшно, але ми батьки й зробимо усе можливе, щоб тебе захистити".
Ні в якому разі не перекладайте на дитину ще й свій страх! Ні в якому разі не перекладайте на дитину відповідальність за свою безпеку - це категорично заборонено. Функція батьків - робити так, щоб дитина навіть у найекстремальнішій ситуації почувалася захищеною.
Пам'ятайте завжди, що ви дорослий, що є речі, які ваших дітей не стосуються. Починаючи з найдрібнішого, що у вас понизилася зарплата, завершуючи глобальними, такими, як безпека під час війни. Дитині необхідно пояснити що відбувається та який план дій, але без перекладення на неї відповідальності.
Дуже страшно та складно приймати рішення, особливо у таких екстремальних і масштабних ситуаціях, як початок війни у твоєму місті. Але пам'ятайте: наші діти не можуть нам нічим допомогти. У них немає навичок, досвіду, вони занадто маленькі для раціональних рішень.
Обговоріть план дій на випадок війни з іншими дорослими членами сім'ї
Дуже важливо спілкуватися одне з одним, навіть якщо це дуже складно. Обговоріть з дорослими членами своєї сім'ї план дій, щоб потім бути готовими до розмови з дитиною.
Це як у літаку, коли в екстрених випадках випадають кисневі маски: спершу один з батьків має надягнути кисневу маску на себе, а вже потім - на дитину, щоб її врятувати. Спершу ми приймаємо рішення за себе, за сім'ю - і потім розповідаємо про це дитині.





